Поради по прискоренню осушення стін
Намокання стін від фундаменту. Що робити?
Волков О.В. директор ПП ВАЛМОС
При вирішенні проблеми вологих стін дуже важливим є правильно визначити причину ( причини ), а вже після цього обирати метод усунення намокання. На цьому етапі бажаним (скоріше необхідним) є візит спеціаліста, який проведе заміри вологості стін і на їх основі та по інших ознаках зробить висновки про причину намокання. Волога може потрапити у стіни з повітря (конденсована або гігроскопічна волога), з землі при відсутній чи неякісній гідроізоляції (капілярна волога), з дощем через пошкоджений дах або водовідводи, з систем водопроводу, каналізації та опалення.
Розглянемо випадок, коли у будинку відсутня, або застаріла гідроізоляція фундаменту. Це є найбільш складна до вирішення, затратна по коштах та тривала по часу задача. Страждають стіни першого поверху і підвальних приміщень. Волога капілярно поступово піднімається по стінах до певного рівня, поки не встановлюється тимчасовий баланс між швидкістю підтягування води та швидкістю випаровування. Звісно, що висота намокання залежить від багатьох факторів: вологості землі, вологості повітря, структури матеріалу стіни, ступеню засоленості стіни, хімічного складу води і т.д.
На зволожених стінах з’являються висоли, руйнується штукатурка, відходять шпалери, заводиться грибок. Жити або працювати у таких приміщеннях небезпечно для здоров’я.
Коли причина намокання з’ясована, необхідно в першу чергу ліквідувати джерело надходження вологи. Після цього думати, як осушити стіни.
Застосування заходів по прискоренню осушення стін допускається тільки у тих приміщеннях, які мають надійний бар’єр від надходження капілярної вологи з землі – якісну будівельну гідроізоляцію або прилади електрофізичного захисту. Якщо осушувати приміщення без ліквідації джерела зволоження, процес осушення може тривати нескінченно, а у стінах будуть інтенсивно накопичуватися солі, які завжди присутні у воді. В процесі кристалізації солі руйнують матеріал стіни і, крім того, вони гігроскопічно натягують на себе вологу з повітря. Наявність великої кількості солей – окрема проблема.
Якщо ж у Ваших приміщеннях встановлена електрофізична гідроізоляція електроосмосом, осушення стін буде відбуватися значно скоріше, ніж при традиційній будівельній ізоляції. Волога не буде консервуватися у стіні, а молекули води будуть виштовхуватись туди, звідки прийшли, та безперешкодно випаровуватись у різні боки. Однак, навіть таке осушення триває, як правило, від 2 до 24 місяців. У старовинних грубих кам’яних мурах з великою кількістю вологи процес може тривати до трьох років, а без спеціальних заходів мури не висохнуть ніколи.
Що можна зробити, щоб прискорити цей процес:
- створити умови максимальної вентиляції (протягів) шляхом відкривання вікон і дверей;
- відсунути меблі від стін, звільнити стіни від панелей, килимів даючи можливість стіні сохнути;
- зняти зі стін фарбу та інші плівкоутворюючі матеріали;
- бажано у старих будинках збити штукатурку зсередини та зовні споруди до рівня дещо вищого рівня замокання. На стінах, уражених вологою з сильними висолами або грибком, це треба зробити обов’язково. Така засолена штукатурка при високій вологості повітря гігроскопічно натягує воду на себе. Збиту штукатурку треба забрати подалі від споруди. Після повного осушення необхідно нанести нову паропроникливу («дихаючу») штукатурку, наприклад вапняну. При застосуванні спеціальних сануючих штукатурок допускається проводити фінішні ремонтні роботи, не очікуючи повного осушення;
- у діючих храмах та інших громадських приміщеннях прийняти міри для інтенсивного повітрообміну під час одночасного перебування там великої кількості людей з метою видалення надлишкової вологи з повітря та запобігання випадіння конденсату на стінах.
Натуральне осушування.
Це самий дешевий метод, але він потребує тривалого часу. Для цього відкривають вікна, двері, звільняють всі вентиляційні отвори від решіток та клапанів. Добре було б допомогти осушенню збільшенням опалення для отримання корисної різниці температур всередині і зовні. Чим холодніше на дворі, тим менша там абсолютна вологість. Таке повітря попадаючи в опалюване приміщення і нагріваючись інтенсивно вбирає в себе вологу зі стін. В морозну погоду при хорошій вентиляції в добре опалюваному будинку стіни швидко позбавляються вологи. Недолік – великі втрати тепла при провітрюванні. Дещо допоможе тактика інтенсивного «залпового» провітрювання на 3…5 хвилин не менше 4 разів на день: так стіни не встигають вихолоджуватися. Ще краще застосувати стаціонарну вентиляцію з рекуперацією, коли тепле використане повітря при виході нагріває свіже сухе холодне повітря не змішуючись між собою. Так економиться до 60% теплової енергії.
Обережно треба проводити провітрювання приміщень, коли на дворі температура повітря суттєво вище, ніж у приміщенні. Так, весною має місце температурна інерція стін, коли вони ще не встигли прогрітися. Перше весняне тепле вологе повітря попадає, наприклад, у приміщення старого храму, який взимку не опалювався. Тоді на стінах випадає роса, яка всмоктується штукатуркою. Другий типовий випадок – провітрювання підвальних приміщень влітку. У спекотний день, особливо перед грозою, повітря насичене вологою. Якщо провітрювати підвал у такий час, а температура стіни буде нижче точки роси, то на ній збиратиметься волога. У обох випадках намокання буде поверхневим (до 2-5см), але воно значно уповільнює загальне осушення стін. Тому в таких умовах краще провітрювати приміщення вночі, коли температура повітря на дворі стане нижче , ніж температура стін.
Окремо треба сказати про сануючі соленакопичуючі штукатурки. Вони досить дорогі, але їх застосування ефективне і дозволяє робити кінцевий ремонт не очікуючи повного осушення стін. Їх високопориста (до 40%) структура дозволяє випаровуватись волозі не з поверхні, а з середнього шару штукатурки. Кристалізація солей теж проходить всередині штукатурки, не руйнуючи її. Зовні не видно ні мокрих плям, ні висолів. Такі стіни фарбують обов’язково паропроникливими фарбами, наприклад силікатними. Застерігаємо однак, що перед застосуванням цих штукатурок має бути ліквідоване джерело надходження вологи. В іншому випадку, рано чи пізно, кристали солей повністю заповнять пори і почнуть руйнувати саму штукатурку.
Штучне осушування.
Навіть у весняно літній період дуже ефективним методом прискорення осушення є нагрів теплим повітрям. При цьому необхідно слідкувати, щоб температура повітря у приміщенні не перевищувала 35-37°С (через високий тиск водяної пари у поштукатурених стінах). Крім того, висока температура може викликати викривлення вікон, дверей та пошкодити меблі. Невеликі приміщення можна підсушувати популярними тепловентиляторами.
Найбільш ефективними є осушувачі повітря. Сухе повітря викликає інтенсивне випаровування вологи зі стін. Вдале використання таких агрегатів може у кілька разів скоротити час осушення стін. Існує два типи осушувачів.
Конденсаційні осушувачі - це простий і найбільш розповсюджений тип осушувачів. Такі прилади всмоктують в себе повітря, конденсуючи з нього вологу. «На виході» отримуємо сухе гаряче повітря. Зібрана волога накопичується у спеціальному баку, з якого воду треба періодично виливати.
Адсорбційні осушувачі. Принцип їх дії оснований на тому, що волога з повітря адсорбується на спеціальному матеріалі.
Перед осушуванням повітря необхідно закрити вікна, двері, вентиляційні канали. Інакше падає ефективність методу. Більшість такого обладнання має високе енергоспоживання. Підбирати осушувач треба залежно від кубатури приміщення та продуктивності. Найменші мають потужність 20літрів за добу, великі – 200л/доб.
Для проведення будівельних робіт, у тому числі штукатурних, вологість у стінах не має перевищувати рівня 5%. Для проведення фарбування емульсійними фарбами – на рівні 3.5 - 4% та 1.5 -2% при наклеюванні шпалер. Визначити величину вологості стіни допоможе спеціаліст.
Завжди треба пам’ятати , що всі ці методи по прискоренню осушування стін можна застосовувати тільки тоді, коли ліквідоване джерело надходження вологи у стіни! Це можна зробити, встановивши електрофізичний захист (електроосмос), або виконавши якісні будівельні роботи по встановленню вертикальної та відсічної горизонтальної гідроізоляції.
Львів 2012р.
А теперь давайте рассмотрим, с какими трудностями вы можете столкнуться при самостоятельной установке. При выборе вытяжки учтите, что разные их виды имеют свои сложности в установке или эксплуатации.
|
Во время малярных работ часто приходится снимать с кисти излишки краски. Кусок проволоки, загнутый с двух концов и плотно надетый на края ведра с краской, может быть одновременно и подставко
|
Практически при всех столярных работах нам приходится пилить. Причем, в отличие от пилки дров, здесь надо пилить строго в размер, что не всегда удается. Если, отпилив доску, вы ошиблись на 2
|